Говоріть правильно, або Як допомогти педагогові позбутися слів-паразитів

Слова-паразити — злісні вороги педагогів. Вони засмічують мовлення, роблять його примітивним і недосконалим, заважають учням усвідомлювати суть викладу. Але паразитами ці слова робить не їхнє значення, а надмірне вживання, яке з часом стає звичкою. Вживання слів-паразитів може створити негативне враження про педагога, знизити рівень поваги та довіри до нього з боку колег, батьків та учнів. Безумовно, з цим явищем слід боротися. А тому важливо зрозуміти причини їх появи в мовленні педагогів.

Чому з’являються

Для педагогів характерним є монологічне мовлення. До нього вдаються, коли пояснюють новий матеріал, під час виступів на батьківських зборах, методичних заходах тощо. Слова-паразити зазвичай негативно впливають на публічні виступи, оскільки виникають і множаться, коли людина запинається або надміру хвилюється.

Часто педагоги використовують звуки-паразити «хм», «ммм», «иии», «еее» тощо, щоб заповнити паузу. Але тоді аудиторії складно вникнути в суть повідомлення. Таке мовлення потребує значних інтелектуальних зусиль, заважає концентруватися на виступі. А педагогові складно викладати матеріал дохідливо та зрозуміло.

І учні, і дорослі в таких ситуаціях відволікаються від теми, їхня увага перемикається на те, що їм цікавіше. Учні, наприклад, дивляться у вікно, а дорослі — поринають у власні роздуми.

Слова-паразити з’являються в мовленні педагогів, якщо потрібно зробити емоційний акцент на предметі розмови, посилити своє враження. У такому разі від одного педагога можна почути: «капець», «жесть», «бомба» тощо. А інший — мало не кожну думку починає зі слів: «чесно кажучи», «коротше», «типу». Усі ці слова не несуть жодної користі й інформації. Вони лише збіднюють мовлення і свідчать про дефіцит словникового запасу. А для педагога це вкрай небажана характеристика.

Слова-паразити можуть також вказувати на пошук правильного слова чи думки. Тому деякі автори стверджують, що слова-паразити «озвучують» процес роздумів. І це справді так — часто педагоги, коли потік мовлення зупинився через процес обмірковування, несвідомо вживають слова-паразити «власне», «так ось», «як би», «так би мовити» тощо. Причиною цього може бути також невпевненість мовця в тому, що він хоче сказати.

Наприклад, педагог використовує слова-паразити, коли надає відповіді на запитання батьків під час батьківських зборів. Причиною може бути те, що він не цілком впевнений у правомірності своєї відповіді.

Деякі педагоги в бесідах з колегами і батьками учнів, щоб створити враження зацікавленого слухача, занадто часто вставляють вислови на кшталт «так?», «справді?», «та ну?», «реально?».

Засмічують і спотворюють мовлення педагогів також русизми. Нині це дуже поширене явище серед російськомовних людей, які переходять на спілкування українською. Чи можна вважати русизми словами-паразитами? Мабуть — ні. Проте русизми зі словами-паразитами єднає те, що вони спотворюють мовлення, позбавляють українську мову милозвучності, співучості, краси. Тож з ними так само треба боротися й викорінювати зі свого мовлення.

Як виявити

Слова-паразити виявити не завжди просто, адже педагоги вживають їх несвідомо. Як допомогти їм це зробити? Порекомендуйте записати своє мовлення на диктофон чи камеру, а потім прослухати й проаналізувати його. Це можна зробити під час підготовки до заняття чи виступу або просто озвучивши певну історію чи ситуацію.

Говорити слід природно, не боятися почути недосконалість своєї мови. Це допоможе зрозуміти, які слова засмічують мовлення педагога найбільше.

Визначивши слова-паразити, слід з’ясувати причини їх появи. Іноді помилково вважають, що засмічення мовлення словами-паразитами залежить від інтелекту та начитаності мовця. Але це не зовсім так. Найчастіше «інфікують» словами-паразитами родичі, друзі, знайомі, колеги, з якими педагоги спілкуються впродовж тривалого часу.

Як позбутися

Для того щоб педагоги позбулися слів-паразитів у власному мовленні, порекомендуйте їм скористатися простими правилами.

Тримати паузу. Не слід починати говорити, доки нема готовності. Варто подумати кілька секунд про те, що потрібно сказати. Це найліпший спосіб уникнути зайвих слів. Зрозуміло, що довгі паузи в мовленні роблять його неприродним. Натомість короткі паузи навіть допомагають утримувати увагу слухачів.

Навчитися тримати паузу нелегко. Для багатьох педагогів навіть найкоротша пауза у власному виступі видається нескінченною тишею, бо думаємо ми швидше, ніж говоримо. Проте, якщо пауза доречна, вона не лише допоможе позбутися слів-паразитів, а й стане окрасою мовлення педагога.

Допоможіть кожному педагогові вашого закладу освіти обрати відповідну стратегію, щоб позбутися слів-паразитів. Боротьба за чистоту мовлення буде ефективнішою, якщо поєднати кілька способів із запропонованих. Головне, щоб педагоги усвідомили проблему і доклали зусиль для зменшення кількості зайвих слів у мовленні. І незабаром ці зусилля будуть винагороджені — чистим мелодійним мовленням без слів-паразитів.